Description
The medical doctors, under the conditions of constant shelling of the hospital, did everything they could to save little Polina’s life. They have succeeded and mother and child were evacuated to Kramatorsk, a town nearby. Little Polinka learned to breathe on her own. Just the day she got disconnected from the respiratory support Kramatorsk got struck under attack… that was still in the year 2014.
The family returned to Slaviansk. Polina began to rehabilitate which brought her great success. She is 8 years old now and she can walk already with a little bit of support. She’s a smart positive girl, she likes sport. In 2021, her little brother was born. And in 2022, when his brother was 5 months old, the new war began…
For a long time, the family stayed home. They were afraid of sirens, cold cellars, nights without a moment of sleep… It wasn’t until once a bomb went off next to their house. The house was shaking as if it were about to fall apart. And that’s when the mother understood: if she doesn’t leave now, she just goes crazy…
It took 34 hours to travel to the borders of Slovakia. There they spent another 30 hours until accommodation was found for the family. “A great tribute to all the good-hearted people who are helping Ukrainian families on the run. Thanks to you, we are safe!” says mother Svetlana.
Polinka needs to continue her rehabilitation, which gives her the opportunity to move closer to a dignified future. Rehabilitation helps a child with cerebral palsy to improve the body’s abilities. Unfortunately, rehabilitation is not financially available to them. That is why we are appealing to all those willing to help. We will be very grateful!
“Miracles are possible ” – believes little heroine.
Слов’янськ… Сьогодні назву цього українського міста чули багато людей у всьому світі. У 2014 році, коли почалася війна в Донецькій області України, Слов’янськ був втягнутий одним з перших. Світлана була вагітна. Під повторюваними обстрілами, у страху за свою ненароджену дитину, вона залишалася вдома, не мала куди втекти… Одного разу, опинившись на вулиці, злякалася пострілів і почалися пологи. Донечка народилася без ознак життя, обвита пуповиною… Її маленьке сердечко ледве билося.
В умовах постійних обстрілів лікарі робили все, щоб врятувати життя дитини та зробили це. І якомога скоріше евакуювали до поки що тихого Краматорська. Здавалося, вони в безпеці. Малинка Полінка навчилася дихати самостійно. І в той самий день, коли її відключили від апарату штучної вентиляції легень, почали обстрілювати і Краматорськ… Далі була лікарня в Донецьку… Всюди було небезпечно, але поступово напруга спала і родина повернулася до рідного Слов’янська.
Поліна почала реабілітацію, і це принесло їй великі успіхи: поступово навчилася повзати, стояти на колінах, вставати. Зараз їй 8 років і вона може трохи ходити з опорою. Це розумна, позитивна дівчина, любить спорт. У 2021 році народився її молодший брат. А в 2022-му, коли малечі було 5 місяців, війна почалася вдруге…
Сім’я довго залишалася вдома. Боялися сирен, холодних підвалів, чорних ночей без сну… Але зберігали надію, що це не надовго і це не так небезпечно. Аж одного разу біля їхнього будинку розірвалася бомба. Вся хата здригнулася так, що, здавалося, розвалиться. І тоді мати зрозуміла: якщо зараз не піде, то просто збожеволіє…
Дорога до кордону зі Словаччиною тривала більш ніж 30 годин. Ще 30 вони провели на кордоні, поки для них знайшли житло. «Низький уклін усім добрим людям, які допомагають рятуватися українським родинам. Завдяки вам ми в безпеці!» – каже мама Світлана.
Полінка потребує продовження реабілітації, яка дає їй можливість наблизитися до гідного майбутнього, допомагає вдосконалювати можливості свого організму. На жаль, реабілітація для них фінансово недоступна. Тому ми звертаємося до всіх бажаючих допомогти. Будемо дуже вдячні!
«Дива трапляються» – вважає маленька героїня.
