Popis
Tehotenstvo prebiehalo s komplikáciami a Michajlik sa narodil predčasne cisárskym rezom. Hneď po pôrode mal problém s pľúcami a následne prekonal stafylokokovú infekciu. Na prístrojoch zabezpečujúcich dýchanie na oddelení intenzívnej medicíny strávil viac ako mesiac. V nemocnici bol aj pokrstený a dennodenne pri ňom boli jeho milujúci rodičia. Jeho zdravotný stav sa však nezlepšoval a Miškovi sa spustilo ešte rozsiahle krvácanie do mozgu… Keď sa zdalo, že Miško vybojoval svoje miesto na tomto svete, dostal infekciu koronavírusom. COVID už Miško zvládol ako skutočný rytier!
Dlhodobé nedostatočné dokrvenie mozgu si však vyberá svoju daň v podobe poruchy činnosti centrálnej nervovej sústavy. Tá býva príčinou výrazne slabého svalového napätia a zaostávania vývoja dieťaťa, ktoré sa zvykne neskôr diagnostikovať ako detská mozgová obrna. Rodičia prirodzene zvolili pre Michajlika intenzívny rehabilitačný plán, avšak naplánovanú rehabilitáciu na Ukrajine znemožnila desivá realita: vojna. Keď pred dvoma týždňami vypukla, strávili Miško s mamou a babkou tri dni v pivnici. Sídlisko, kde bývali, bolo ostreľované a bombardované, až nakoniec z domu, kde rodina bývala zostali len tehly. Tatianu s Miškom na úteku pred vojnou dobrosrdečne prijalo Slovensko. Dobrovoľníci sa o nich postarali, za čo im je rodinka nekonečne vďačná. Majú strechu nad hlavou a jedlo.
Miško však kvôli svojmu stavu nutne potrebuje terapeutickú intervenciu, nakoľko zanedbanie kľúčového obdobia vývoja mozgu má vážne dôsledky do budúcnosti. Intenzívna rehabilitácia v špecializovanom rehabilitačnom centre môže malého Miška zachrániť od diagnózy DMO a fyzického a psychického znevýhodnenia (ťažkého postihnutia). Matka s bábätkom má zo sebou len niekoľko tašiek a minimum finančných prostriedkov…
Prosíme Vás milí Slováci, podporme malého bojovníka v jeho snahe za lepším životom. Nepripusťme vojnu ničiť životy. Na akútnu rehabilitačnú starostlivosť pre Miška tu na Slovensku je potrebných 2290 Eur.
Vopred všetkým srdečne ďakujeme!
Михайлик народився в Антонівці поблизу Херсону, що на Україні наприкінці року 2021. Сьогодні його батько воює на передовій, захищаючи свою країну. Михайлик теж воює з низкою небезпечних діагнозів…
Батько Михайлика – офіцер Збройних сил України, бере участь у захисті країни. Мама – викладач у морській академії, де готують майбутніх моряків. Михайлик був довгоочікуваною дитиною, подружжя чекало десять довгих років, перш ніж Бог нарешті благословив їх сином.
Вагітність була складною, і Михайлик народилася передчасно за допомогою кесаревого розтину. Одразу після народження у нього були проблеми з легенями, а згодом він переніс стафілококову інфекцію. Більше місяця він провів на апаратах ШВЛ у реанімації. Його також охрестили в лікарні, і його люблячі батьки були з ним щодня. Однак його здоров’я не покращилося, і у Мішка почався великий крововилив у мозок… Коли здавалося, що Мішко завоював своє місце в цьому світі, він заразився коронавірусом. З COVID Мішко впорався як справжній лицар!
Однак тривале недостатнє кровопостачання до головного мозку проявилося у вигляді дисфункції центральної нервової системи. Зазвичай це є причиною значної слабкості м’язової напруги та затримки розвитку дитини, яка згодом зазвичай діагностується як дитячий церебральний параліч. Звісно, батьки обрали для Михайлика інтенсивну реабілітацію, але заплановане лікування в Україні було неможливе через жахливу реальність: війну. Коли вона спалахнула, Мішко з мамою та бабусею три дні провели в підвалі. Житловий масив, де вони жили, обстрілювали та бомбили, поки врешті від будинку, де жила родина, залишилися лише цеглини. Словаччина привітно прийняла Тетяну та Мішка, які тікали від війни. Про них дбали волонтери, за що родина безмежно вдячна. У них є дах над головою і їжа.
Через свій стан Мішко потребує терапевтичного втручання, оскільки ігнорування ключового періоду розвитку мозку має серйозні наслідки для майбутнього. Інтенсивна реабілітація в спеціалізованому реабілітаційному центрі може врятувати маленького Мішка від діагнозу ДЦП та важкої інвалідності). Мама з немовлям має з собою лише кілька сумок і мінімум коштів…
Просимо вас, дорогі люди, підтримати маленького воїна у його прагненні до кращого життя. Давайте не дозволимо війні знищити його.
Наперед усім дякуємо!
