Môj synček sa volá Stepán a má 6 rokov. Trpí detskou mozgovou obrnou, ale rehabilitujeme od veku 3 mesiacov a tak veríme v zlepšenie jeho zdravia.
Príčinou Stepánovho stavu sú komplikácie počas pôrodu. Zdravé bábätko utrpelo nedostatok kyslíka v takej miere, že ho museli resuscitovať a napojiť na umelú ventiláciu.
Tento ťažký začiatok života zanechal na jeho zdraví nezvratné následky: okrem DMO trpí makrocefáliou a epilepsiou, úspešne potlačovanou liekmi.
Od veku troch mesiacov stále a usilovne cvičí, čo mu veľmi prispelo k všeobecnému rozvoju. Malinkými krôčikmi stále posilňujeme telo, zlepšuje koordináciu končatín a stabilitu. Kurzy rehabilitácie mu pomáhajú bojovať so stuhnutím svalov spôsobených poškodením mozgu. Cvičenie a prekonanie bolesti mu umožňuje najlepší možný vývoj a rast tela.
Momentálne sme kvôli vojne v našej krajine museli opustiť náš domov. Rodný Charkov obkolesili každodenné boje, ostreľovania a bombardovania. Stepán potrebuje pomoc. Nemôžeme si dovoliť zastaviť sa. Je to pozitívne a otvorené dieťa, má rád ľudí a komunikáciu. Hlavne sa rád nachádza medzi deťmi. Najväčšou radosťou je pre neho húpať sa na hojdačke na ihrisku plnom detí.
Potrebujeme Stepánovi stále pomáhať v zlepšení jeho zdravia. Je ešte malý a má pred sebou takú dlhú cestu. Chceme mu ju maximálne skrášliť a uľahčiť.
Ďakujeme každému za akúkoľvek pomoc!
S pozdravom, matka Stepána, Viktória
Мого сина звуть Степан, зараз йому 6 років. Під час вагітності все було добре, Степан народився в правильні терміни на 40 тижні. Але під час пологів відбулася гіпоксія, Степан народився та не закричав. Він потрапив у реанімацію на апарат ШВЛ.
Цей важкий початок залишив незворотні наслідки для його здоров’я: у Степана ДЦП, мікроцефалія та епілепсія. Зараз ми приймаємо проти епілептичні ліки.
З трьох місяців він старанно займається, що дуже сприяє його здоров’ю. Крихітними кроками ми зміцнюємо тіло, воно набуває сили, рівноваги та координації. Курси реабілітації допомагають йому боротися зі спастичністю і подолати біль, дають можливість для правильного розвитку і росту організму.
Зараз через війну в нашій країні нам довелося залишити свій дім. Наш рідний Харків є оточений щоденними боями, обстрілами та бомбардуваннями. Степану потрібна допомога. Ми не можемо дозволити собі зупинитися на своєму шляху. Степан є позитивна і комунікативна дитина, він любить людей і спілкування. Особливо популярні в нього діти. Найбільша радість – гойдатися на гойдалках на дитячому майданчику повному дітлахів.
Ми хочемо й надалі допомагати Степану покращувати його здоров’я. Він ще такий маленький і попереду в нього такий довгий шлях. Ми хочемо зробити цей шлях якомога кращим, ефективним і легким для нього.
Дякую кожному за будь-яку допомогу! З повагою, мати Степана Віка.
